76002, м.Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича, 11А
0958730905
Меню

Освітні програми, що реалізуються в закладі

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗДО (ЯСЛА-САДОК) №21 «ПОДОЛЯНОЧКА»

НА 2024-2025 навчальний рік

Заклад дошкільної освіти №21 «Подоляночка» у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», нормативними документами Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки

Відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», статей 4, 23 Закону України «Про дошкільну освіту», з урахуванням реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану в Україні, всі дошкільні групи у 2024/2025 навчальному році спрямовують діяльність на забезпечення максимально можливої безпеки кожної дитини, всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Освітня програма закладу дошкільної освіти № (далі ЗДО) розроблена на виконання розділу IV статей 22, 23 Закону України «Про дошкільну освіту» та окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення вихованцями обов’язкових результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України №33 від 12.01.2021 р.).

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання (набуті компетентності);
  • перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічну послідовність їх реалізації;
  • форми організації освітнього процесу;
  • систему внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • програмно-методичне забезпечення освітнього процесу.

З урахуванням воєнного стану, освітня програма також передбачає адаптацію методів і підходів до навчання та виховання дітей, забезпечення безпеки вихованців та створення умов для психологічної підтримки дітей і педагогів.

Пріоритетне завдання: Створення безпечних умов для збереження фізичного та психічного здоров'я, а також забезпечення ефективної взаємодії учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану.

    1. Мета і завдання освітньої програми

Мета: Забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу в ЗДО, з урахуванням реалій воєнного стану та необхідності збереження фізичного і психічного здоров'я дітей.

Завдання освітньої програми:

  1. Організація освітнього процесу:
  • Забезпечення ефективної організації освітнього процесу як в умовах очного навчання, так і дистанційного, з урахуванням обмежувальних заходів, встановлених Урядом країни та місцевою владою.
  • Адаптація методів навчання та виховання до умов воєнного стану, включаючи підготовку дітей до дій у надзвичайних ситуаціях.
  1. Безпека та здоров'я:
  • Навчання дітей дошкільного віку діям у надзвичайних ситуаціях, включаючи терористичні акти, з метою формування основ безпечної поведінки.
  • Створення умов для збереження фізичного і психічного здоров'я дітей під час тривалих повітряних тривог та інших стресових ситуацій.
  • Психологічна підтримка дітей для зниження рівня тривожності та стресу.
  1. Розвиток особистості:
  • Створення комфортних умов для розвитку пізнавальних та психічних процесів дітей, їхньої активності в соціумі.
  • Забезпечення реалізації можливостей і здібностей кожної дитини.
  • Формування гуманного та доброзичливого ставлення у вихованців, сприяння розвитку товариськості, допитливості, ініціативності, самостійності та творчості.
  1. Інтеграція різних видів діяльності:
  • Максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності та їх інтеграція для підвищення ефективності освітнього процесу.
  • Варіативність використання навчального матеріалу з метою розвитку творчості, з урахуванням інтересів і здібностей кожної дитини.
  1. Підтримка сім'ї та педагогів:
  • Забезпечення єдності підходів до виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї.
  • Підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей.
  • Підвищення професійної майстерності педагогів.
  1. Корекційно-розвивальна робота: Своєчасна спеціалізована допомога в освоєнні змісту навчання та корекція вад дітей в умовах дошкільної освіти.
  2. Наступність освіти: Забезпечення наступності між дошкільним закладом та початковою школою, виключаючи розумові та фізичні перевантаження дітей.

Організація освітнього процесу закладу дошкільної освіти № у 2024/2025 навчальному році здійснюватиметься за такими напрямами діяльності:

  1. Продовжити роботу щодо формування у дітей національної свідомості та патріотичних почуттів через виховання любові до природи рідного краю.
  2. Забезпечення стійкого розвитку ментального здоров'я дошкільників через впровадження програм емоційного виховання та створення підтримуючого середовища.
  3. Використання ігрової діяльності, як природного ресурсу дитини, для подолання кризових ситуацій.
  4. Вивчення напрямку оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду» в закладі дошкільної освіти

Обов’язковий мінімум передбачає:

1.2.Обов’язковий мінімум освітньої програми з урахуванням сучасних вимог

Забезпечення збалансованого розвитку особистості дитини шляхом набуття знань, умінь, навичок, формування бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей, а також розвиток вольової поведінки.

Надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей здатності узгоджувати особисті інтереси з колективними.

Сприяння соціальній адаптації та формуванню моральних норм у дітей дошкільного віку.

Формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду, адаптація до сучасних умов, включаючи реалії воєнного стану.

Забезпечення індивідуального особистісного розвитку кожної дитини, враховуючи її унікальні потреби, здібності та інтереси.

Плавний перехід від дошкільної до початкової освіти, без перевантажень для дітей.

Формування позитивної мотивації до освітньої діяльності через розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

Забезпечення психологічної підтримки дітей під час тривалих повітряних тривог та інших стресових ситуацій, пов'язаних з воєнним станом.

Навчання дітей основам безпеки життєдіяльності та діям у надзвичайних ситуаціях.

2. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОЧІКУВАНІ

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Освітній процес у ЗДО здійснюється відповідно до програмно-методичного забезпечення та є єдиним комплексом освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) затверджений наказом МОНУ №33 від 12.01.2021 р., чинними освітніми комплексними та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Зміст інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти забезпечується через комплексну освітню програму розвитку дитини від народження до шести років «Українське дошкілля», рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОНУ від 12.07.2019р. №1/11-6326)

Мова навчання та виховання дітей українська.

Реалізація завдань національно-патріотичного виховання дошкільників здійснюється шляхом інтеграції завдань у різні види діяльності при проведенні занять з дітьми згідно з парціальною програмою «Україна – моя Батьківщина».

В закладі реалізується Програма з морального виховання дітей дошкільного віку “Скарбниця моралі”.

2.2.Розподіл групових фронтальних занять на тиждень

у 2024/2025 навчальному році у групах

за програмою «Українське дошкілля»

З метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених освітніх програм та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», листа МОН України від 24.08.2023 № 1/12702-23 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році» загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

Орієнтовні види діяльності за освітніми напрямами

Орієнтовні кількість занять на тиждень

другий рік життя

третій рік життя

четвертий рік життя

п’ятий рік життя

шостий рік життя

Художньо-естетичний розвиток

Музична діяльність

2

2

2

2

2

Образотворча діяльність

1

1

1 мал.

0,5ліпл./1апл.

1 мал.

1ліпл./1апл.

1 мал.

1ліпл./0,5апл.

Конструювання

1

1

0,5

0,5

0,5

Фізичний розвиток

Фізкультура

2

2

2

2

2

Пізнавальний розвиток

Ознайомлення із соціумом та власним Я

0,5

1

1

Ознайомлення з довкіллям

1

1

Ознайомлення з природним довкіллям

0.5

1

1

сенсорний розвиток (ранній вік)

1

1

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

1

1

0,5

1

1

Мовленнєвий розвиток

Розвиток мовлення

0,5

0,5

1

1

1

Художня література

0,5

0,3

0,5

0,5

1

Підготовка до навчання грамоти

-

-

-

-

1

Усього

11

12

14

Примітка

Тривалість занять поступово, з дорослішанням дітей збільшується: для дітей другого року життя – до 10хв, для дітей третього року життя – до 15 хв

Тривалість занять поступово, з дорослішанням дітей збільшується: для дітей 4-го року життя – до 15-20хв; для дітей 5-го року життя – до 20.-25хв; для дітей 6-го року життя – до 25-30хв.

Заняття можна проводити фронтально, підгрупами та індивідуально. Перевагу варто надавати інтегрованим заняттям, а весь освітній процес будувати за блочно-тематичним принципом або за режимними моментами

Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей. Вони можуть бути проведені, як окремі заняття (при наявності умов для їх проведення) або їх зміст може бути реалізований під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз, рухливих ігор тощо.

Заняття гуртків у групах з короткотривалим терміном перебування проводяться для дітей, які відвідують навчальні заняття, у інші дні, щоб запобігти перевантаження дітей. З перелічених гуртків діти відвідують заняття відповідно до своїх інтересів та побажань батьків. Кількість занять на тиждень не перевищує гранично допустиме навчальне навантаження на дитину.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. Зменшення навантаження на дітей відбувається за рахунок реалізації блочно-тематичного принципу планування, проведення інтегрованих занять, під час яких реалізуються завдання занять різних типів.

Навчальні заняття у дошкільному навчальному закладі проводять у першій половині дня.

Гурткова робота ведеться в другу половину дня. Гурткові заняття тривають 15-25 хв., зважаючи на вік дітей.

Відповідно до програми «Українське дошкілля» в орієнтовний розподіл освітньої діяльності (додаток 1) включають такі розділи як музична діяльність, фізичний розвиток, дитина в соціумі, дитина у природному довкіллі, мовлення дитини, мовлення дитини (елементи грамоти, старша група), дитина в сенсорно-пізнавальному просторі, літературна діяльність, образотворча діяльність (малювання, ліплення, аплікація). Завдання освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти реалізуються в освітній роботі впродовж дня (ранкові години, прогулянки, ІІ половина дня).

Кожна вікова група складає орієнтовний розклад діяльності ІІ половини дня (включають: будівельно-конструктивні ігри, театралізовану діяльність, сюжетно рольові ігри, самостійно-художню діяльність, господарсько-побутову працю, музичні та фізкультурні розваги, конструювання, художню працю тощо).

Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідно графіка та індивідуальної програми розвитку дитини.

Рекомендовано використовувати у роботі матеріали розміщені на сайті МОН України:

  • Рубрика «Сучасне довкілля під крилами захисту»;
  • Патріотичний кейс дошкілля України, розроблений командою МОН України спільно з ДУ «Український інститут розвитку освіти»;
  • Платформу розвитку дошкільнят «НУМО»;
  • Поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;
  • Поради від експерта ЮНІСЕФ «Як підготувати дітей у кризових ситуаціях»;
  • Інформаційні комікси для дітей «Поради від захисника України»;
  • веб сайт «Все про мінну безпеку», розроблений дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МОН України, ДСНС та МВС України для батьків, вчителів та дітей;
  • Хрестоматію для дітей дошкільного віку «Моя країни – Україна» з національно-патріотичного виховання.

3. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ,

ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітній процес в ЗДО у 2024/2025 навчальному році орієнтований на формування та розвиток компетентностей дітей згідно з освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти).

Основна частина змісту освіти структурована відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за такими освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі мистецтва», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини». Додаткова частина представлена освітніми напрямами «Дитина в соціумі. Соціально-фінансова грамотність» та «Особистість дитини. Спортивні ігри».

У закладі забезпечується неперервність змісту освітніх напрямів, а також наступність між дошкільною та початковою ланками освіти. Виключення будь-якої з освітніх ліній з основної частини порушує цілісність розвитку дитини на етапі дошкільної освіти та її подальшу адаптацію в початковій школі.

3.1. Зміст Базового компонента відображається в плануванні педагогів закладу за освітніми напрямами, забезпечуючи комплексний підхід до розвитку дітей.

Освітній напрям

Зміст освітнього процесу

Особистість дитини

Передбачає:

- формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності;

- виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Дитина в соціумі

Передбачає:

формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Дитина в природному довкіллі

Передбачає:

природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримання правил природокористування.

Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

Мовлення дитини

Передбачає:

засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

Дитина в світі культури

Передбачає:

формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Гра дитини

Передбачає:

розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Передбачає:

сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

2.2. Умови реалізації результату дошкільної освіти

Відповідальність сім’ї за розвиток дитини.

Зміст оновленого Стандарту передбачає участь батьків або законних представників дитини в розвитку її компетентностей. Якщо дитина відвідує заклад дошкільної освіти, це не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати й навчати її. Кожен із батьків несе відповідальність за збереження життя та зміцнення здоров’я дитини, а також формування в неї усвідомленого ставлення до здорового способу життя.

Взаємодія закладів дошкільної освіти із сім’ями дітей.

Стандарт закликає організовувати взаємодію закладів дошкільної освіти із сім’ями дітей як учасниками освітнього процесу так, щоб вона підвищувала культуру відповідального батьківства. Зокрема, спрямовує спільну діяльність, щоб формувати високий рівень психологічної культури всіх учасників освітнього процесу як на рівні знань і настанов, так і на рівні повсякденного спілкування.

Вимоги до педагога.

Однією з умов якісної освіти Стандарт визначає вимоги до педагога як фахівця, що стимулює процес розвитку дитини. Зокрема, реалізувати зміст стандарту спроможний педагог, який має широкий світогляд, високий рівень освіченості, а також уміє створювати відповідне означеним цінностям освітнє середовище та будувати взаємини з вихованцями на засадах партнерства.

Зміст та організація освітнього процесу.

Стандарт зорієнтовує педагогів в організації освітнього процесу реалізовувати підходи:

  • діяльнісний - передбачає, що дорослі створюють умови, в яких дитина набуває особистого досвіду в усіх видах діяльності: руховій, ігровій, образотворчій, пізнавально-дослідницькій, господарчо-побутовій;
  • компетентнісний - передбачає, що дорослі збагачують досвід дитини, використовують комплексні психолого-педагогічні впливи, що сприяють становленню компетентностей дитини;
  • інтегрований - передбачає, що дорослі формують цілісну реалістичну картину світу й основи світогляду дитини, сприяють взаємозбагаченню соціальних контактів і предметно-змістових характеристик тих явищ, які засвоює дитина;
  • особистісно орієнтований - передбачає, що дорослі визначають базові якості особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності як індикатори ефективності освітнього процесу.

Окрема увага приділяється ігровій діяльності як провідній для дитини дошкільного віку. Зокрема, наголошується на пріоритеті принципу навчання через гру як наскрізного у взаємодії з дитиною.

Універсальний дизайн.

Щоб реалізувати Стандарт, у закладі дошкільної освіти потрібно створити доступне та безпечне для всіх середовище. У ньому педагоги використовуватимуть різні моделі організації освітнього процесу, що відповідають особливостям розвитку всіх дітей дошкільного віку, зокрема й з особливими освітніми потребами.

Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти.

Стандарт скеровує діяльність педагогів на визначення спільних для дошкільної та початкової ланок освіти принципів, підходів, намірів і видів діяльності, які спрямовують розвиток дитини. Дошкільний вік є фундаментом розвитку базових компетентностей дитини, які допомагають їй успішно перейти до шкільного навчання, опанувати нову соціальну роль учня та відповідні функції. Рекомендовано використовувати форми та методи педагогічної взаємодії, які дають змогу формувати компетентності дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

Відповідальні обов’язки суспільства та громади.

Особливою умовою забезпечення доступної та якісної дошкільної освіти Стандарт визначає те, що суспільство та громада мають виконувати відповідні обов’язки. Вони в особі представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування мають реалізовувати державну політику у сфері дошкільної освіти на відповідній території, зокрема сприяти ефективному функціонуванню закладів дошкільної освіти різних типів.

4. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИЙ СКЛАДНИК ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

4.1. Підтримка дітей з особливими освітніми потребами в ЗДО

Особлива увага приділяється створенню належних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами в дошкільному навчальному закладі. Для реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, на здобуття якісної освіти, інтеграції їх до загальноосвітнього простору, надання психолого-соціальної та педагогічної підтримки для адаптації серед однолітків та підготовки до самостійного життя у соціумі, у ЗДО протягом 2023/2024 навчального року працюватимуть 4 інклюзивні групи.

Дітям з особливими освітніми потребами надається можливість здобути дошкільну освіту у середовищі здорових однолітків відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти. У закладі створено позитивний мікроклімат, забезпечено диференційований психолого-педагогічний супровід дитини. Адміністрація закладу надає консультативну допомогу батькам, залучає їх до формування індивідуальної програми розвитку та індивідуального освітнього плану.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (№2541-VIII) вніс зміни до Закону України «Про дошкільну освіту», зокрема щодо організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти.

Необхідні умови якісного інклюзивного навчання:

  • Визначення особливих освітніх потреб дитини.
  • Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
  • Створення інклюзивного освітнього простору.
  • Надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.
  • Забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку (наказ МОН від 17.04.2019 № 423).
  • Здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання з обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу (лист МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22.

Педагогічні працівники інклюзивних груп забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, визначених освітніми програмами, відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти. Інваріантна частина змісту дошкільної освіти є обов’язковою і систематизованою за освітніми напрямами, забезпечуючи неперервність змісту освітніх напрямів та наступність дошкільної і початкової освіти.

Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх напрямів інваріантної складової дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей раннього та дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

4.2. Корекційно-розвиткові заняття

В інклюзивних групах команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами розробляє індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Відповідно до особливостей розвитку дитини з ООП Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку, за якою з дитиною з ООП проводяться корекційно-розвиткові заняття. Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП. Корекційно-розвиткові заняття згідно з індивідуальною програмою розвитку, проводяться педагогами ЗДО та (або) із залученням фахівців інклюзивно ресурсного центру чи інших закладів освіти, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти за необхідними напрямами.

В закладі дошкільної освіти функціонує 6 інклюзивних груп. В освітній процес залучено 15 дітей з особливими освітніми потребами. Функціонування інклюзивних груп регулюється нормативно-законодавчими актами в галузі освіти України. Створено команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Забезпечено інформаційно-методичну підтримку організації педагогічного процесу, створене відповідне середовище, поповнено розвивальне (предметно-ігрове середовище) в групах. Проводиться корекційно-розвивальна робота спеціалістами (практичний психолог, вчитель-логопед).

З метою реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти у ЗДО проводиться гурткова робота за інтересами дітей. Її мета: задовольняти потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні, загальні та спеціальні здібності; активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість.

За результатами моніторингових досліджень на початку навчального року визначаються діти, які потребують додаткових корекційно-розвиткових освітніх послуг. Спеціалісти здійснюють поділ на підгрупи та проводять підгрупові й індивідуальні заняття за відповідним розкладом. Кількість таких занять залежить від потреб дітей.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей у ЗДО в 2024/2025 навчальному році спрямовані на забезпечення їхнього гармонійного розвитку та адаптації до освітнього процесу

4.3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікуваними результатами освітнього процесу є набуття компетентностей, визначених за усіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти, а також за комплексними та парціальними програмами, за якими здійснюється освітній процес. Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається у різних видах діяльності, включаючи ігрову, рухову, природничу, предметну, образотворчу, музичну, театральну, літературну, сенсорно-пізнавальну, мовленнєву та трудову.

Вид діяльності та компетентності:

  • Ігрова діяльність: Провідна для дітей дошкільного віку, сприяє розвитку соціальних, комунікативних та емоційних навичок.
  • Рухова діяльність: Розвиває фізичні здібності, координацію, витривалість та здоровий спосіб життя.
  • Природнича діяльність: Формує уявлення про навколишнє середовище, екологічну свідомість та природні явища.
  • Предметна діяльність: Сприяє розвитку когнітивних навичок, логічного мислення та просторової уяви.
  • Образотворча діяльність: Розвиває креативність, художні здібності та естетичний смак.
  • Музична діяльність: Формує музичний слух, ритм, любов до музики та співу.
  • Театральна діяльність: Розвиває акторські навички, виразність мовлення та артистизм.
  • Літературна діяльність: Збагачує словниковий запас, формує інтерес до читання та вміння слухати.
  • Сенсорно-пізнавальна діяльність: Розвиває сенсорні навички, допитливість та прагнення до пізнання.
  • Мовленнєва діяльність: Розвиває мовленнєві компетентності, комунікативні навички та культуру мовлення.
  • Трудова діяльність: Формує трудові навички, відповідальність та вміння співпрацювати.

Моніторинг результатів

На кінець навчального року формується модель випускника кожної групи. Рівень сформованості компетентностей різних вікових груп визначається у процесі моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дітьми раннього та дошкільного віку. В процесі моніторингу здійснюється оцінка:

  • Засвоєння навчального матеріалу.
  • Антропометричних даних.
  • Рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку через спостереження за їхньою життєдіяльністю.

5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітня діяльність у групах планується як у I-й, так і у II-й половині дня відповідно до розкладу занять на тиждень. У другій половині дня можуть плануватися заняття з художньо-продуктивної та діяльності та фізичного розвитку. Весь освітній процес організовується диференційовано з урахуванням віку і індивідуальних особливостей дітей.

У закладі дошкільної освіти планування освітнього процесу здійснюється за режимними моментами та блочно-тематичним принципом, що забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмного матеріалу.

Блочно-тематичне планування освітнього процесу є одним із ефективних інструментів реалізації принципу інтеграції й сприяє кращому засвоєнню знань, умінь і практичних навичок дошкільників з відповідної теми, яка пропонується для вивчення і закріплення протягом одного-двох тижнів. Інтеграція – це шлях і спосіб формування у дітей цілісної картини світу.

Тип заняття обирає та уточнює педагог (вихователь, музичний керівник, інструктор з фізкультури, вчитель-логопед тощо ) самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених в освітніх програмах.

Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. Окрім занять, проводяться інші форми спеціально організованої освітньої діяльності:

  • ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані, ігри з піском та водою та ін.);
  • спостереження;
  • пошуково-дослідницька діяльність;
  • екскурсії;
  • театралізована діяльність;
  • трудова діяльність; тощо.

Крім спеціально організованої освітньої діяльності, передбачається самостійна діяльність дітей: ігрова, художня, фізична.

За окремим планом педагоги здійснюють індивідуальну роботу з дітьми.

Фізичне виховання дітей передбачає проведення:

  • ранкової гімнастики;
  • гімнастики пробудження;
  • занять фізичною культурою;
  • рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
  • загартування;
  • фізкультурних хвилинок під час занять;
  • фізкультурних пауз між заняттями;
  • фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід); оздоровчих заходів.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку.

Вікова група

Ранній вік

Молодший дошкільний вік

Середній дошкільний вік

Старший дошкільний вік

Група

№1

2,3

№3,5,6

№4,8,9

Ранок

Спостереження, бесіди, вправи на активізацію та позитивне налаштування

Ігрова діяльність:

Рухливі (1-2 малої та середньої рухливості

Дидактичні (1-2)

Трудові доручення (епізодичні, короткотривалі)

Індивідуальна робота з дітьми (з різних розділів програми)

Уроки практичного життя

Заняття (відповідно до розкладу)

Спільне коло

Спостереження, бесіди, вправи на активізацію та позитивне налаштування

Ігрова діяльність:

Рухливі (1-2 малої та середньої рухливості

Дидактичні (1-2)

Трудові доручення (прості, короткотривалі)

Індивідуальна робота з дітьми (з різних розділів програми)

Уроки практичного життя

Спільне коло та заняття (відповідно до розкладу)

Спільне коло

Спостереження, бесіди, вправи на активізацію та позитивне налаштування, психогімнастика

Ігрова діяльність:

Рухливі (1-2 малої та середньої рухливості

Дидактичні (1-2)

Трудові доручення (прості, індивідуальні та спільні, короткотривалі та довготривалі)

Індивідуальна робота з дітьми (з різних розділів програми)

Уроки практичного життя

Спільне коло та заняття (відповідно до розкладу)

Спільне коло

Спостереження, бесіди, вправи на активізацію та позитивне налаштування, психогімнастика

Ігрова діяльність:

Рухливі (1-2 малої та середньої рухливості

Дидактичні (1-2)

Трудові доручення (прості та складні, індивідуальні та спільні, короткотривалі та довготривалі)

Індивідуальна робота з дітьми (з різних розділів програми)

Уроки практичного життя

Спільне коло та заняття (відповідно до розкладу)

Прогулянка І

Спостереження (або цільова прогулянка, бесіда, обговорення ситуацій, дослідницька діяльність)

Ігрова діяльність:

рухливі ігри (2-3 малої, середньої, високої рухливості); дидактичні ігри/творчі ігри (1-2).

Фізкультурні заняття фізичними вправами (у дні, коли немає занять з фізкультури)

Самостійна діяльність (рухова, ігрова, пізнавальна, трудова, комунікативно-мовленнєва та ін..)

Індивідуальна робота

Спостереження (або цільова прогулянка, екскурсія, бесіда, обговорення ситуацій, дослідницька діяльність)

Ігрова діяльність:

рухливі ігри (2-3 малої, середньої, високої рухливості); дидактичні ігри/творчі ігри (1-2).

Фізкультурні заняття фізичними вправами (у дні, коли немає занять з фізкультури)

Дитячий туризм (1р/тижд.) 15-20 хв

Самостійна діяльність (рухова, ігрова, пізнавальна, трудова, комунікативно-мовленнєва та ін..)

Трудові доручення

Індивідуальна робота

Спостереження (або цільова прогулянка, екскурсія, бесіда, обговорення ситуацій, дослідницька діяльність)

Ігрова діяльність:

рухливі ігри (2-3 малої, середньої, високої рухливості); дидактичні ігри/творчі ігри (1-2).

Фізкультурні заняття фізичними вправами (у дні, коли немає занять з фізкультури)

Дитячий туризм (1р/тижд.) 20-25 хв

Самостійна діяльність (рухова, ігрова, пізнавальна, трудова, комунікативно-мовленнєва та ін..)

Трудові доручення

Індивідуальна робота

Спостереження (або цільова прогулянка, екскурсія, бесіда, обговорення ситуацій, дослідницька діяльність)

Ігрова діяльність:

рухливі ігри (2-3 малої, середньої, високої рухливості); дидактичні ігри/творчі ігри (1-2).

Фізкультурні заняття фізичними вправами (у дні, коли немає занять з фізкультури)

Дитячий туризм (1р/тижд.) 25-30 хв

Самостійна діяльність (рухова, ігрова, пізнавальна, трудова, комунікативно-мовленнєва та ін..)

Колективна праця (1 р/тижд.)

Індивідуальна робота

ІІ половина дня

Гімнастика після денного сну

Заняття

Розваги (1 – муз.кер, 1- інструктор, 2 – вихов.)

Ігрова діяльність:

Рухливі ігри (1-2)

Дидактичні (1-2)

Настільно-друковані, творчі

Гімнастика після денного сну

Самостійна художня діяльність (образотворча, музична, театралізована, художньо-мовленнєва)

Розваги (1 – муз.кер, 1- інструктор, 2 – вихов.)

Ігрова діяльність:

Рухливі ігри (1-2)

Дидактичні (1-2)

Настільно-друковані, творчі

Вечірнє коло

Гімнастика після денного сну

Самостійна художня діяльність (образотворча, музична, театралізована, художньо-мовленнєва)

Розваги (1 – муз.кер, 1- інструктор, 2 – вихов.)

Ігрова діяльність:

Рухливі ігри (1-2)

Дидактичні (1-2)

Настільно-друковані, творчі

Вечірнє коло

Гімнастика після денного сну

Гурткова робота

Самостійна художня діяльність (образотворча, музична, театралізована, художньо-мовленнєва)

Розваги (1 – муз.кер, 1- інструктор, 2 – вихов.)

Ігрова діяльність:

Рухливі ігри (1-2)

Дидактичні (1-2)

Настільно-друковані, творчі

Вечірнє коло

Прогулянка ІІ

Ігрова діяльність

Рухливі ігри (1-2 малої та середньої активності)

Дидактичні

Самостійні ігри за вибором дітей

Ігрова діяльність

Рухливі ігри (1-2 малої та середньої активності)

Дидактичні

Самостійні ігри за вибором дітей

Ігрова діяльність

Рухливі ігри (1-2 малої та середньої активності)

Дидактичні

Самостійні та творчі ігри за вибором дітей

Ігрова діяльність

Рухливі ігри (1-2 малої та середньої активності)

Дидактичні

Самостійні та творчі ігри за вибором дітей

Вечірні години

Читання та розповідання художніх творів

Самостійна ігрова діяльність

Індивідуальна робота

Протягом навчального року для дошкільників будуть проводитися канікули, під час яких основні заняття з вихованцями не проводяться. Виняток складають фізкультурно-оздоровча діяльність, художньо-продуктивна діяльність та формування у вихованців основ безпечної поведінки в умовах воєнного стану.

Тривалість занять у різних вікових групах:

  • І молодша група (3-й рік життя): не більше 10 хвилин.
  • ІІ молодша група (4-й рік життя): не більше 15 хвилин.
  • Середня група (5-й рік життя): 20 хвилин.
  • Старша група (6-й рік життя): 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин. Тривалість проведення гурткової роботи варіюється від 15 до 25 хвилин залежно від віку дітей.

Форми організації освітнього процесу реалізуються в рамках:

  • Плану роботи дошкільного навчального закладу на 2024/2025 навчальний рік.
  • Режиму роботи груп та закладу дошкільної освіти (ЗДО).

Оздоровлення дітей

За окремим планом організовується оздоровлення дітей, під час якого освітній процес організовується в наступних формах:

  • Ранкова гімнастика та гімнастика пробудження.
  • Дозований біг, ходьба по траві, піску, по «доріжці здоров’я».
  • Рухливі та спортивні ігри; процедури прийняття сонячних та повітряних ванн; екскурсії, цільові прогулянки.
  • Продуктивні види діяльності; ігри з водою, піском.
  • Конструкторські та творчі ігри.
  • Пошуково-дослідницька діяльність.
  • Організація трудової діяльності.
  • Літературні розваги, конкурси малюнків.

Робота з батьками

Робота з батьками або особами, які їх замінюють, і дітьми віком 5-6 років проводиться підгрупами та індивідуально за річним планом роботи. Організація психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, будується на основі інтеграції діяльності спеціалістів консультативного пункту, включаючи спеціалістів ЗДО, вихователів та медичного працівника.

Захист прав дітей

Практичний психолог на громадських засадах виконує функціональні обов’язки громадського інспектора з охорони дитинства дошкільного навчального закладу. Він бере участь у виявленні та обліку дітей пільгових категорій, сприяє захисту прав та законних інтересів неповнолітніх дітей.

Профілактика булінгу та жорстокого поводження

У ЗДО сплановано інформаційно-профілактичні заходи щодо профілактики булінгу та жорстокого поводження в сім’ї. План складається з декількох етапів:

  • Діагностичний етап: виявлення проблемних ситуацій і потреб дітей.
  • Інформаційний етап: надання інформації педагогам, батькам і дітям щодо профілактики булінгу.
  • Практичний етап: проведення тренінгів, бесід та індивідуальних консультацій

6. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Для здійснення моніторингу якості освітнього процесу на 2024/2025 навчальний рік укладено відповідний план вивчення стану освітнього процесу Розділ 7. Внутрішня система оцінювання якості діяльності (контрольна функція управління).

Моніторинг в закладі дошкільної освіти проводиться відповідно до: Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», Порядку проведення моніторингу якості освіти.

Моніторинг в закладі дошкільної освіти проводиться відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту» та Порядку проведення моніторингу якості освіти. Для організації та проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку використовується інструментарій оцінювання готовності старших дошкільників до навчання в умовах реформування української школи (лист МОН від 31.05.2023 № 1/7735-23), методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» та шкала оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти ECERS-3.

6.1. Напрями, показники методу збору інформації

для оцінювання якості освітнього процесу.

Напрями, показники для оцінювання освітніх і управлінських процесів у дошкільному закладі визначається за результатами аналізу діяльності закладу освіти за минулий навчальний рік та анкетування педагогічних працівників, батьків, співбесід з вихованцями щодо якості провадження освітньої діяльності.

Методами збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у дошкільному закладі є: вивчення документів, спостереження, опитування (анкетування, інтерв’ювання) усіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, дітей, батьків вихованців) та спостереження за дітьми в різних видах діяльності. А також медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей на заняттях з фізкультури (система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання). Зміни та доповнення до напрямів, показників, методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності в ЗДО ухвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом керівника закладу

6.2.Вивчення напрямку оцінювання

«Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»

Оцінювання спрямоване на визначення рівня розвитку дітей дошкільного віку, формування у них основних компетентностей та набуття життєвого соціального досвіду відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Мета оцінювання: Оцінити, як забезпечується всебічний розвиток дітей дошкільного віку в закладі, і визначити ефективність освітнього процесу у формуванні життєвого соціального досвіду у дітей.

Завдання оцінювання:

  1. Визначити рівень розвитку основних компетентностей дітей дошкільного віку у різних видах діяльності.
  2. Оцінити ефективність методів і підходів, що використовуються для формування соціального досвіду у дітей.
  3. Проаналізувати досягнення дітей в області фізичного, пізнавального, мовленнєвого, емоційного, соціального та творчого розвитку.
  4. Виявити сильні та слабкі сторони освітнього процесу і надати рекомендації щодо його вдосконалення.

Методи оцінювання:

  • Опитування: Анкетування батьків, педагогів та дітей (у доступній формі) для визначення рівня задоволеності освітнім процесом і його результатами.
  • Спостереження: Безпосереднє спостереження за освітнім процесом, діяльністю дітей у різних видах діяльності.
  • Тестування: Використання діагностичних завдань для оцінки рівня знань, умінь та навичок дітей.
  • Аналіз документації: Вивчення планів роботи, програм, звітів та іншої документації, що відображає освітню діяльність закладу.
  • Фокус-групи: Проведення дискусій з педагогами, батьками та дітьми для глибшого розуміння ефективності освітніх методів та підходів.

Процедура оцінювання:

  1. Підготовчий етап (січень 2025 року):
  • Формування робочої групи для проведення оцінювання.
  • Розробка та затвердження плану оцінювання.
  • Підготовка діагностичних інструментів та матеріалів.
  1. Основний етап (лютий-квітень 2025 року):
  • Проведення опитувань, спостережень та тестувань.
  • Аналіз зібраної інформації.
  • Обробка та узагальнення результатів.
  1. Заключний етап (травень 2025 року):
  • Підготовка звіту про результати оцінювання.
  • Проведення наради з педагогічним колективом для обговорення результатів і розробки рекомендацій.
  • Внесення корективів до планів роботи на основі отриманих даних.

Очікувані результати:

  • Отримання детальної інформації про рівень розвитку дітей дошкільного віку та їхнього життєвого соціального досвіду, що дозволить ефективно планувати освітній процес.
  • Виявлення та впровадження ефективних методів і підходів, що сприяють всебічному розвитку дітей та підвищують їхню мотивацію до навчання.
  • Розробка та впровадження рекомендацій щодо вдосконалення освітнього процесу на основі аналізу отриманих даних, що сприятиме підвищенню якості освіти.
  • Підвищення якості освітніх послуг, що надаються закладом дошкільної освіти, через систематичний моніторинг та аналіз освітньої діяльності.
  • Систематичне оновлення та вдосконалення напрямів, показників та методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО. Всі зміни та доповнення (додаток 4) схвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом керівника закладу.
  • Встановлення зворотного зв'язку з батьками та педагогами для коригування освітніх стратегій та забезпечення індивідуального підходу до розвитку кожної дитини.

Основні політики забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти

Основними політиками забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в ЗДО є:

- забезпечення публічної інформації про діяльність закладу освіти (ст.30 Закону України «Про освіту»);

- дотримання принципів академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників (ст. 42 Закону України «Про освіту»);

- запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

- створення умов щодо професійного зростання педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (зі змінами).

Самооцінювання освітньої діяльності включає:

- самооцінку показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО;

- оцінювання педагогічними працівниками своєї діяльності.

6.3. Очікувані результати щодо реалізації системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

1. Отримання об’єктивних даних про якість освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО.

2. Підвищення якості освіти в ЗДО на основі прийняття ефективних управлінських рішень.

3. Створення атмосфери довіри до ЗДО серед педагогічних працівників та батьків вихованців.

Освітня програма ЗДО забезпечує досягнення дітьми результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Основні показники, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні вступу до школи:

- сформовані основні фізичні якості, рухові уміння, культурно-гігієнічні, оздоровчі навички та навички безпеки життєдіяльності;

- сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини;

- сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самооцінка;

- сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим;

- сформований інтерес та вміння розуміти інших, бажання долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, вміння оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей, узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства;

- сформовані уявлення про належність до народу України, про традиції та свята українців, поняття про патріотизм та любов до рідної країни.

- сформовані уявлення про природу планети Земля та Всесвіт;

- розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля, сформовані навички дотримання правил природокористування;

- сформована готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;

- сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва;

- розвинуті творчі здібності;

- сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійність, культура та безпека праці;

- сформовані навички культури споживання;

- розвинуті творчі здібності, самостійність, ініціативність, організованість в ігровій діяльності та сформований стійкий інтерес до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому;

- сформоване вміння будувати дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами;

- сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу;

- сформована здатність застосовувати отримані знання у практичній діяльності, володіти способами пізнання дійсності;

- розвинуте наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне мислення;

- сформований інтерес до пошуково-дослідницької діяльності;

- сформовані елементарні математичні уявлення, цілісна картина світу;

- сформована компетентна поведінка в різних життєвих ситуаціях;

- сформована культура мовлення та спілкування;

- засвоєні навички володіння елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях;

- сформовані загальнонавчальні уміння: розуміє мету діяльності, планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати;

- сформовані організаційні вміння: вміє організовувати робоче місце, орієнтується в часі, виконує вказівки педагога, доводить роботу до кінця, вміє працювати з посібниками;

7. МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ЗА ОСВІТНІМИ НАПРЯМАМИ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

В ЗДО, щороку здійснюються заходи (моніторинг) щодо визначення стану забезпечення якості освітнього процесу. Моніторинг передбачає збір, системний облік, обробку та аналіз інформації про організацію та результати освітнього процесу для подальшого ефективного розв’язання завдань управління якістю освіти.

Мета: якісна оцінка та корекція освітньої діяльності, умов середовища для попередження можливих несприятливих впливів на розвиток дітей дошкільного віку.

Завдання моніторингу:

∙ збір, обробка та аналіз інформації з різних аспектів освітнього процесу;

∙вживання заходів щодо посилення позитивних і одночасно послаблення негативних факторів, що впливають на освітній процес;

∙оцінювання результатів вжитих заходів відповідно до стандартів дошкільної освіти.

Моніторинг здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України, освітніх програм, річного плану роботи ЗДО, з метою виявлення динаміки, тенденцій і закономірностей та прогнозування подальшого розвитку дитини дошкільного віку.Його проведення організовано:у вересні – початковий моніторинг (для виявлення напряму і корекції освітньої роботи з дітьми); у травні – підсумковий моніторинг (підбиття підсумків життєдіяльності дошкільників за тривалий період, визначення рівня досягнень дітей та виконання освітніх програм, перегляд підсумкових занять)

№

Заходи

Мета

Термін виконання

Форма відображення

1

Педагогічна діагностика (обстеження) особливостей розвитку дітей

Вивчення рівня розвитку дітей за освітніми лініями у групах. Відстеження результатів освітньої роботи для дітей низького і нижче середнього рівня розвитку. Виявлення рівня реалізації завдань програми. Визначення рівня шкільної зрілості в старшій групі.

09.2024

01.2025 за потреби ІІ половина 04.2025

Звіт за результатами діагностики

2

Проведення підсумкових занять, індивідуальних бесід з дошкільниками.

Визначення рівня розвитку дітей, їх обізнаності, визначення проміжних результатів.

1 раз на квартал

Протоколи занять, звіти за результатами бесід

3

Аналіз планів освітньої роботи з дітьми.

Виявлення стану виконання державних вимог дошкільної освіти.

Щомісяця

Звіти про аналіз планів

4

Анкетування, тестування педагогів, батьків.

Отримання різноманітного емпіричного матеріалу про необхідні аспекти діяльності педагогів, батьків.

За потреби/протягом року

Результати анкетування, тестів

5

Педагогічна діагностика професійної діяльності педагогів.

Визначення рівня професійної компетентності педагогів.

10.2024

04.2025

Звіти про результати діагностики

6

Моніторинг стану здоров'я дітей.

Визначення груп здоров'я за підсумками поглибленого медичного огляду.

09.2024

05.2025

Медичні карти, звіти про стан здоров'я

7

Моніторинг стану ЗДО.

Визначення індексу здоров'я дошкільників.

1 раз на місяць, 1 раз на квартал.

Індекси здоров'я, звіти про стан ЗДО

8

Моніторинг фізичного розвитку дітей.

Виявлення ефективності розвитку фізичних якостей дітей.

09.2024

04.2025

Звіти про фізичний розвиток дітей

9

Педагогічний аналіз діяльності ЗДО за навчальний рік, літній період

Виявлення недоліків та прогнозування вирішення проблем.

05.2025

08.2025

Аналітичні звіти, плани на покращення

Матеріали щодо організації і проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти України, показники досягнень дітей, діагностичний інструментарій, методику обстеження, характеристику рівнів засвоєння програмових вимог розроблено відповідно до методичних посібників:

- Піроженко Т.О., Карабаєва І.І., Соловйова Л.І., Хартман О.Ю. Інструментарій оцінювання готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи: методичні рекомендації Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2023. 36 с;

- посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник» (за загальною редакцією Т. В. Киричук, О. М. Кулик, Н. М. Шаповал – Тернопіль: Мандрівець, 2021р.).

Вікова група

Форма дослідження

Інструментарій

Форма узагальнення

діти віком від 2 до 3 років

моніторинг якості освіти
  • дидактичні ігри та вправи;
    розвивальні ігри;
  • вивчення листків здоров’я кожної дитини;
    анкетування (опитування) батьків;
  • аналіз мовлення батьків і рідних дитини;
  • міні-заняття з окремими дітьми;
  • спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані)

Звіти за результатами моніторингу

діти віком від 3 до 4 років

моніторинг якості освіти
  • дидактичні ігри та вправи;
    розвивальні ігри;
  • вивчення листків здоров’я кожної дитини;
  • анкетування (опитування) батьків;
  • аналіз мовлення батьків і рідних дитини;
  • міні-заняття з окремими дітьми;
  • спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані)

Звіти за результатами моніторингу

діти віком від 4 до 5 років

моніторинг якості освіти
  • підсумкові заняття;
  • міні-заняття з окремими дітьми;
    спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані)

Звіти за результатами моніторингу

діти віком від 5 до 6 років

моніторинг якості освіти
  • контрольні та підсумкові заняття;
    міні-заняття з окремими дітьми;
  • спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані);
  • бесіда з дітьми (як допоміжний метод);
  • вивчення продуктів праці вихованців (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);
  • контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей з різних розділів програми (нульові зрізи - у вересні, контрольні зрізи - у грудні-січні, підсумкові зрізи - у квітні)

Звіти за результатами моніторинг

8. НАСТУПНІСТЬ ЗДО ТА ЗЗСО

Випускники ЗДО №21 в подальшому мають змогу за місцем проживання навчатися в закладах загальної середньої освіти, гімназіях, тощо. З метою створення єдиного освітнього простору для розвитку дитини на етапі переходу від дошкільної до початкової ланки освіти між ЗДО та ЗЗСО на початку навчального року укладається угода про співпрацю та складається план наступності, який ухвалюється педагогічною радою закладу.

Керівник ЗДО затверджує план, директор ЗЗСО погоджує його. Методична робота з наступності організована за двома напрямами:

∙ інформаційно-просвітницьким;

∙ практичним.

Наступність передбачає встановлення зв’язків між дошкільною ланкою освіти та початковою школою в умовах НУШ за напрямами:

∙ психофізичний розвиток;

∙ формування особистості;

∙ зміст освіти;

∙ методи навчання і виховання.

Організаційні завдання для забезпечення наступності:

∙ узгодженість питань щодо розвитку навчання та виховання дітей старшого дошкільного віку та 1 класу, організацій з ними освітнього процесу;

∙ максимальне охоплення дітей 5 річного віку дошкільною освітою та надання їй якісних освітніх послуг. Умови реалізації наступності:

∙ довготривале співробітництво;

∙ планомірна та систематична робота колективів;

∙ комплексі методичні заходи;

∙ поступовий різнобічний розвиток дитини;

∙ успішний перехід дитини до школи;

∙ розширення кругозору дитини;

∙ позитивне ставлення до школи;

∙ адаптація до шкільного навчання.

9. ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ ТА БАТЬКІВ ЗДО

З метою забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання, надання психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, підтримки різнобічного розвитку дітей, які виховуються в умовах сім'ї, з метою дотримання безпеки в умовах воєнного стану, організовано роботу по консультуванню батьків (в онлайн режимі):

  • організація індивідуальних і групових консультацій для батьків або осіб, які їх замінюють;
  • організація заочного консультування через листування, в телефонному режимі, через організацію роботи сайту закладу дошкільної освіти, батьківських групах Viber, Telegram, Messenger, Zoom, Google Meet тощо.

Дошкільний заклад здійснює консультативну допомогу батькам або особам, які їх замінюють, із питань:

  • соціалізації дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;
  • вікових, психофізіологічних особливостей дітей;
  • психологічної готовності до навчання у школі;
  • профілактики відхилень у фізичному, психічному і соціальному розвитку дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;
  • організації ігрової діяльності;
  • організації харчування дітей вдома;
  • створення умов для загартування і оздоровлення;
  • соціального захисту дітей із різних категорій сімей;
  • попередження проявів сімейного насилля;
  • забезпечення протиепідеміологічних умов перебування в дошкільному закладі в умовах карантину;
  • дій під час повітряних тривог та тривалого перебування дітей у захисних спорудах.

Робота з батьками або особами, які їх замінюють, і дітьми (віком від 3 до 5 років) проводиться підгрупами та індивідуально. Організація психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, будується на основі інтеграції діяльності спеціалістів: вихователів, практичного психолога, медичного працівника. Також з метою поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей раннього та дошкільного віку, доступності здобуття дошкільної освіти педагогічний колектив дошкільного закладу здійснює (дистанційно) соціально-педагогічний патронат сімей, діти яких не відвідують дошкільний заклад, але проживають на його території обслуговування у консультативному центрі «Сім’я».

Пріоритетні напрямки роботи з батьками:

  • надання інформації щодо можливості використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
  • сприяння тимчасовому залученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій;
  • організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичним психологом, медичною сестрою, іншими фахівцями);
  • психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у захисній споруді);
  • розміщення на сайті ЗДО рекомендацій для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку;
  • створення спільнот із батьками, вихователями, фахівцями в соціальних мережах, електронних платформах, з метою надання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг тощо;
  • всебічне вивчення становища, статусу родини та моделі взаємодії з ними для здійснення диференційованого підходу;
  • залучення батьків до співпраці у створенні належних умов для життєдіяльності та розвитку дітей;
  • сприяння підвищенню психологічної та педагогічної компетентності батьків щодо розуміння закономірностей розвитку дитини, а також питань навчання і виховання дошкільнят;
  • залучення батьків до активної участі в заходах, що проводяться в дошкільному закладі, формування в них відчуття приналежності до колективу дитячого садка як однодумців і спільників;
  • формування усвідомленого розуміння батьками своєї відповідальності за максимальне забезпечення дитині повноцінного життя в майбутньому.

10. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Визначаємо показники, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості педагогів, необхідні для успішного виконання завдань якісної дошкільної освіти та реалізації освітньої програми:

  • професійно-педагогічна компетентність–обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з дошкільної педагогіки, психології, методик, інноватики для створення безпечного освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей дошкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики;
  • соціально-громадянська компетентність–розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, екологічних проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, здатність до ефективної командної роботи, уміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
  • загальнокультурна компетентність–усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
  • мовно-комунікативна компетентність–володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
  • психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню дошкільників та їхній індивідуалізації;
  • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗДО (ЯСЛА-САДОК) №21 «ПОДОЛЯНОЧКА»

НА 2023-2024 навчальний рік

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Освітня програма закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №21 «Подоляночка» розроблена відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенції ООН про права дитини, Положення про заклад дошкільної освіти, Базового компоненту дошкільної освіти, чинних освітніх програм та інших нормативно-правових документів у галузі дошкільної освіти.

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №21 «Подоляночка» спрямовує діяльність на забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей.

Освітня програма (ясла-садок) №21 «Подоляночка» окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Освітня програма діяльності закладу зорієнтована на цінності та інтереси дитини, врахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозв’язок усіх сторін її життя та створення умов для соціально-емоційного благополуччя й адаптації кожної дитини в соціумі дорослих та однолітків шляхом засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкування, підвищення професійної майстерності педагогів закладу.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти (форування ключових компетентностей);

- перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів логічну послідовність їх реалізації;

- форми організації освітнього процесу;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Зміст освітньої програми передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

- розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей;

- виховання патріотизму.

Мета програми: реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістових напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 1 до 6 (7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Завдання програми:

- створення належних умов для функціонування закладу дошкільної освіти, який забезпечує розвиток, виховання і навчання дошкільників з урахуванням їх вікових можливостей, індивідуальних інтересів, нахилів та задатків;

- зміцнення та збереження фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, повагу до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідоме ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування особистості дитини, розвивиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

- здійснення особистісно-орієнтованого підходу у становленні цілісної особистості дошкільника шляхом використання освітніх технологій та методик;

- максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;

- творча організація освітнього процесу, варіативність використання дидактичного матеріалу;

- забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;

- забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою задля подальшого становлення особистості дитини, її інтелектуального, соціального та фізичного розвитку;

- удосконалення професійної компетентності педагогів;

- підвищення якості, доступності та ефективності освітнього процесу завдяки використанню ІКТ;

- оптимізація роботи з батьківською громадськістю.

Шляхи реалізації завдань:

- Особистісно-орієнтований підхід до кожного вихованця.

- Забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти.

- Блочно-тематичне планування.

- Організація безпечного розвивального середовища.

- Інтеграція різних видів діяльності.

- Використання освітніх технологій.

- Співпраця з родинами вихованців на засадах партнерства.

Перспективи виконання програми: сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетентностей дитини перших 6(7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу

Мова навчання – українська.

Мережа закладу становить 7 груп:

1 група – раннього віку;

2 групи –молодшого дошкільного віку

2 групи – середнього дошкільного віку

2 групи – старшого дошкільного віку

В закладі організоване очна форма навчання:

Пріоритетні завдання на 2023-2024 н.р.:

– Продовжувати формувати національно-патріотичну самосвідомість дошкільників у різних видах діяльності;

– формування в дітей безпечної поведінки в довкіллі з урахуванням умов воєнного (післявоєнного) стану.

Методична проблема на 2023-2024 н. р.:

«Впровадження STREAM освіти».

Освітній процес забезпечують 21 педагогічних працівників.

Якісний склад педагогічних працівників на 2023-2024н.р.

№

Категорія педпрацівників

Всього педпрацівн.

Освіта

Середня спец.

Вища

1

Директор

1

1

2

Вихователь-методист

1

1

3

Вихователі

13

4

9

4

Музичний керівник

1

1

5

Практичний психолог

1

1

6

Інструктор з фізичного виховання

1

1

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

− спортивна зала;

− кабінет психолога;

­−­ ресурсна кімната

− мультимедійне обладнання (облаштоване в музичному залі);

− принтери;

− ламінатор;

− ноутбуки з доступом до мережі інтернету

Предметно-просторове середовище закладу сучасне, розвивальне, як в кожній віковій групі так і в ЗДО в цілому. До поповнення ігрових осередків залучаються і батьки вихованців шляхом участі в акціях по виготовленню різних дидактичних матеріалів та іграшок власними руками. Проте, матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності закладу перебуває на середньому рівні, враховуючи необхідність забезпечення іграшками та навчально-ігровими посібниками відповідно Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, наказ МОН України від 19.12.2017р. № 1633.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Освітній процес у закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №21 «Подоляночка» будується за відповідним програмно-методичним забезпеченням та представляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми комплексними та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Зміст інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти забезпечується через комплексну освітню програму розвитку дитини від народження до шести років «Українське дошкілля», рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОНУ від 12.07.2019р. №1/11-6326)

Варіативна складова Базового компонента дошкільної освіти реалізується через інтеграцію змісту парціальних програм у різні види діяльності.

Парціальні програми:

Програма "Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях"

З метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених освітніх програм та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» в закладі розроблений розподіл занять.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікуваними результатами освітнього процесу є набуття компетентностей за усіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти, комплексними та парціальними програмами, за якими здійснюється освітній процес.

Модель сформованості компетентностей випускника ЗДО за освітніми напрямами БКДО

Освітній напрям «Особистість дитини»

Рухова компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє інтерес та потребу у фізичному вдосконаленні, емоційно реагує на власні досягнення у руховій сфері (пластичність, упевненість, виразність та естетика рухів). Демонструє стійку позитивну мотивацію до активної рухової діяльності, цінує чесність, товариськість, підтримку в командних спортивних іграх, виявляє спритність, вміння боротися, вигравати і програвати. Виявляє позитивне ставлення до загартовувальних та гігієнічних процедур. Сформованість знань:знає назви основних рухів, предметів та спортивних знарядь, усвідомлює роль фізичних вправ у розвитку та зміцненні організму. Здатна до пізнання основ фізичного розвитку. Знає та свідомо дотримується правил у рухливих, спортивних іграх та вправах (зокрема з елементами змагання). Знає про індивідуальний принцип користування гігієнічними засобами. Навички:має сформовані життєво необхідні рухові уміння та навички, розвинені фізичні якості, достатній руховий досвід, який дозволяє застосовувати адекватні фізичні зусилля відповідно до ситуації. Володіє власним тілом, свідомо реагує на елементарні потреби організму, витримує відповідно до віку фізичне навантаження. Виявляє вольові зусилля у руховій діяльності, координує рухи, уміє орієнтуватися в просторі. Здатна самостійно застосовувати руховий досвід у повсякденному житті, оцінює і регулює можливості власного тіла. Володіє основними рухами (ходьба, біг, стрибки, лазіння, метання). Виконує з різних вихідних положень вправи на предметах, з предметами та без них. Володіє елементарними навичками загартування та особистої гігієни. Прагне бути охайною. Самостійно виконує основні гігієнічні процедури. Без нагадування дорослого користується основними гігієнічними засобами та предметами догляду за тілом. Намагається контролювати власну поставу; усвідомлює вплив постави на здоров’я, естетику рухів; виконує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості. Здоров’язбережувальна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє потребу в засвоєнні способів збереження власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та реалізацію особистої активності в житті. З повагою ставиться до людей, незалежно від їхньої статі, віку та стану здоров’я. Виявляє позитивне ставлення до національних та сімейних здоров’язбережувальних традицій, активних форм діяльності та відпочинку, культури харчування та загартовування. Сформованість знань:усвідомлює цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Володіє уявленнями про основні чинники збереження здоров’я — рухова діяльність, правильне харчування, дотримання питного режиму, безпечна поведінка, догляд за тілом. Орієнтується в основних показниках власного здоров’я (гарне самопочуття, відсутність больових відчуттів) та здоров’я людей, які її оточують. Знає про існування різних захворювань, орієнтується в елементарних видах допомоги людині, яка хворіє. Здатна встановлювати елементарну залежність між здоровим розвитком людського тіла та повноцінним харчуванням. Називає основні групи продуктів харчування, відрізняє корисну їжу від шкідливої. Оперує назвами основних корисних напоїв, знає про їхню роль для розвитку організму. Розуміє виняткове значення питної води для здоров’я, орієнтується в ознаках спраги й голоду. Має цілісне уявлення про будову людського тіла. Визначає і правильно називає елементарні функціональні можливості людського організму. Орієнтується у призначенні та дотримується правил дбайливого ставлення до органів чуттів. Усвідомлює, що людина народжується, проходить різні етапи життєвого шляху — дитинство, юність, зрілість, старість. Має елементарне уявлення про статеву належність, орієнтується в ознаках своєї статевої належності. Диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Знає правила поведінки з незнайомими людьми, орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користуванні транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає правила безпечного перебування вдома, у закладі дошкільної освіти, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках. Усвідомлює, до кого можна звернутись за допомогою в різних ситуаціях. Навички:дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки. Повідомляє дорослому про погане самопочуття, під його керівництвом виконує необхідні лікувально-профілактичні процедури. Уміє оцінювати поведінку власну та інших людей щодо дотримання здорового способу життя. Бере участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах. Дитина демонструє здатність скористатися номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, поліція). Володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків, інших дітей або дорослих. Особистісна компетентність. Емоційно-ціннісне ставлення:приймає своє ім’я, демонструє інтерес, приналежність і повагу до своєї родини, її традицій і звичаїв. Виявляє інтерес до свого внутрішнього світу (думки, почуття, бажання, мрії, ставлення). Орієнтується в основних емоціях і почуттях, усвідомлює, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення. Має позитивну самооцінку та розуміє свою соціальну відповідальність у партнерських стосунках із однолітками. Виявляє переважно оптимістичне світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього. Сформованість знань:має позитивне уявлення про себе (Я — хороша / хороший), оперує займенником «Я», вирізняє себе з-поміж інших, орієнтується у своїх чеснотах і вадах, знає та усвідомлює свої права, права інших, обов’язки, статеву, родинну, соціальну приналежність та саму себе в часі, просторі тощо. Розуміє своє місце в системі людської життєдіяльності — у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, у різних видах діяльності. Правильно називає основні ознаки різних вікових періодів (дитинство, юність, зрілість, старість). Диференціює добро і зло, здатна управляти собою, власною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, оперуючи усвідомленими ціннісними орієнтаціями, позитивними мотивами. Навички:характеризує себе як він / вона, а в майбутньому чоловік / жінка. Прагне досягати поставленої мети особистої діяльності. Має навички обходитися своїми силами, самостійно в знайомих ситуаціях. За необхідності вміє звертатися по допомогу. Здатна встановлювати причинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями життя, своїми переживаннями. Адекватно реагує на різні життєві ситуації, управляє собою, намагаючись стримувати негативні емоції, співвідносить характер емоційної поведінки з її наслідками для інших. Передбачає результати своєї діяльності, знає їхнє значення для себе і тих, хто поряд, усвідомлює свою відповідальність за вчинене. Виявляє самоповагу (Я — хороша / хороший), повагу до інших (інші також хороші), власну гідність.

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Предметно-практична,технологічнакомпетентність Емоційно-цінніснеставлення:виявляє інтерес і бажання до відтворення різних об’єктів навколишнього світу різними способами (конструювання, моделювання), засобами (різні види конструкторів), природним і штучним матеріалом та інструментами; емоційно реагує, переживає почуття радісного задоволення від процесу та результату власної і колективної предметно-практичної діяльності; надає перевагу у виборі цікавих, конструктивних, предметно-практичних завдань, які передбачають участь у суспільно значущій діяльності спільно з дорослими та іншими дітьми; виявляє інтерес і повагу до професій, демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до людської праці та професійної діяльності дорослих. Сформованістьзнань:виявляє обізнаність з предметами та їхіми властивостями, зокрема з матеріалами, з яких виготовляють речі (пластик, папір, метал, тканина, гума, глина тощо); має уявлення про виготовлення предметів довкілля (елементарні способи їх обробки: пошив, вирізанння, видування тощо); знає та виконує правила техніки безпеки і роботи з інструментами. Розуміє важливість раціонального використання матеріалів, обережного ставлення до продуктів праці. Навички:володіє видами предметно-практичної діяльності: конструювання (з будівельного матеріалу, з паперу (оригамі, паперопластика), з природного матеріалу, з деталей конструкторів тощо), наочне моделювання (конструкцій, моделей, наприклад, часу: ранок-день-вечір-ніч, пір року: зима-весна-літо-осінь тощо), проєктування, технічної творчості (створення конструкцій, споруд, технічних елементів). Вміє визначати мету, прогнозувати кінцевий результат, планувати послідовність дій, узгоджувати власні дії з діями партнерів. Демонструє сформованість уміння розглядати конструкції, виокремлювати їхні основні складові, співвідносити за розмірами, формами, розташуванням, аналізувати та оцінювати результат своєї роботи та роботи однолітків, вносити корективи, виправляти помилки. Турботливо ставиться до рукотворних виробів. Вміє використовувати зразки та намагається додати самостійні знахідки та рішення у створенні виробів, проявляє фантазію, винахідливість, імпровізує, використовуючи наявні ресурси, альтернативно застосовує предмети та матеріали, зважаючи на їхні властивості, генерує ідеї та заохочує товаришів бажанням їх реалізувати, прагне довести розпочату справу до логічного завершення. Виокремлює потрібну інформацію про об’єкти довкілля з малюнку, плану, моделі, схеми, порівнює різні моделі одного й того ж самого об’єкта. Долучається до рукоділля (handmade) з різними матеріалами з метою удосконалення навколишнього життєвого простору. Сенсорно-пізнавальна,логіко-математична,дослідницькакомпетентність Емоційно-цінніснеставлення:виявляє інтерес до цікавих конструктивних завдань, пов’язаних із інтелектуальним напруженням; мотивована на дослідження об’єктів і явищ, пізнання нового; виявляє стійкий інтерес до дослідницького пошуку як у спеціально створених проблемних ситуаціях, так і у вільній діяльності; демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до математики, математичного матеріалу; виявляє внутрішню пізнавальну потребу виконувати логіко-математичні, дослідницькі завдання, демонструє інтерес до самостійного розв’язання цих завдань; відчуває задоволення від інтелектуальних труднощів, докладає вольових зусиль для їх подолання. Сформованістьзнань:має уявлення про основні математичні поняття «число», «величина», «форма», «простір», «час»; демонструє володіння знаннями і способами діяльності, які дають змогу розв’язувати пізнавальні суперечності; виявляє сформованість логіко-математичних уявлень у предметно-практичній і дослідницькій діяльності; знає і правильно називає еталони площинних та об’ємних геометричних форм, просторові напрями, одиниці вимірювання часу, параметри величини, усвідомлює зв’язки між кількісними, порядковими числівниками, просторовими, часовими поняттями; знає і свідомо використовує термінологію елементарної математики у власному мовленні; знає і розуміє елементарні правила безпеки під час проведення простих фізичних експериментів. Навички:встановлює залежності між числами натурального ряду, величинами, просторовими ознаками; володіє основними одиницями вимірювання часу, величини. Здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприйняття, увагу на пізнання об’єктів довкілля; диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування; здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об’єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне; використовувати різні способи обстеження, раціональні прийоми порівняння, набуті у процесі взаємодії з дорослими і однолітками; доцільно, усвідомлено використовувати елементарні математичні знання в знайомих та нових пізнавальних ситуаціях; знаходити різні варіанти розв’язання логіко-математичних завдань; аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об’єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору, здійснювати серіацію, елементарне кодування властивостей та якостей предметів, об’єктів за допомогою символічних позначень; робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв’язанні логіко-математичних, пошуково-дослідницьких завдань.

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

Природничо-екологічна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє інтерес до пізнання природи рідного краю, близького оточення, своєї держави України, цікавиться об’єктами і явищами планети Земля і видимих об’єктів Космосу. Емоційно реагує на природне довкілля; демонструє повагу до різних форм життя; позитивно реагує на ситуації взаємодії з різними об’єктами природи. Виявляє інтерес і готовність до діяльності, що забезпечує пізнання природи і формування навичок доцільної поведінки. Сформованість знань:має загальні уявлення про природу планети Земля і Всесвіту; розуміє, що Земля є частиною Космосу, а всі його об’єкти (зорі, планети, комети, метеорити тощо) знаходяться дуже далеко; володіє елементарними уявленнями про дослідження Космосу людиною; знає, що на планеті Земля є неживі і живі об’єкти природи; усвідомлює зв’язки між рослинами і тваринами, їхні функції в природі; встановлює залежність об’єктів природи від екологічних факторів; розуміє особливості та умови розвитку рослин (фази розвитку, екологічні фактори, поживність ґрунту, догляд), існування тварин (стадії розвитку, залежність від середовища існування, реакції на сезонні зміни; усвідомлює поділ рослин і тварин на групи; знає, що є дикорослі і культурні рослини; дикі, свійські тварини; знає правила поведінки з ними; володіє знаннями про основні властивості неживих об’єктів природи (повітря, вода, пісок, глина, каміння), які може виявляти під час елементарних дослідів; усвідомлює значення назв-характеристик окремих властивостей об’єктів та фізичних явищ навколишнього світу (твердість, м’якість, сипучість, в’язкість, плавучість, розчинність; швидкість, напрямок тощо); володіє назвами штучних матеріалів, виготовлених людиною із природної сировини (метал, гума, тканина, пластик, папір тощо); знає ознаки пір року і явищ природи. Усвідомлює, що життя людини неможливе без природи; обізнана з позитивним і негативним впливом людини на природне довкілля, проблемами довкілля, насамперед змінами клімату, і необхідністю заощаджувати енергію, воду, сортувати сміття тощо у повсякденному житті і має первинні навички такої поведінки; свідомо використовує знання про природу в різних видах діяльності та життєвих ситуаціях; орієнтується в діяльності людини, спрямованій на збереження, відтворення й охорону природи. Навички:дитина виявляє здатність спостерігати за природними об’єктами та явищами планети Земля та видимими об’єктами Космосу; спроможна класифікувати та групувати природні об’єкти рослинного й тваринного світу за характерними ознаками; здатна самостійно чи з незначною допомогою дорослого проводити нескладні досліди з пізнання властивостей об’єктів природи, спостерігати за явищами природи та помічати зміни у стані природи й погоди, оцінювати метеорологічні явища (температура повітря, вітер, опади тощо); здатна до адекватної поведінки на основі оцінки природних явищ та стану погоди. Здатна з допомогою дорослого вирощувати рослини, доглядати за домашніми улюбленцями та піклуватись про них; демонструє дотримання правил природодоцільної поведінки, навички бережливого ставлення до ресурсів; відгукується на пропозиції дорослого зберігати й покращувати природне довкілля чи надавати допомогу живим об’єктам природи. Навички, орієнтовані на сталий розвиток, виявляються у сформованості в дітей початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомленні необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього; розвиненості ефективних звичок соціальної поведінки, економного споживання ресурсів та збереження природи. Емоційно-ціннісне ставлення:дитина мотивована на цінності сталого розвитку (дружні стосунки між людьми, раціональне використання природних ресурсів тощо). Виявляє небайдужість до природоохоронної діяльності дорослих, бажання брати участь у проведенні заходів, спрямованих на підтримку цінностей сталого розвитку. Виявляє дружнє ставлення до близьких і знайомих, що проявляється у дотриманні мовленнєвого етикету, наданні допомоги тим, хто її потребує, тощо. Сформованість знань:має початкові уявлення про дії та поведінку, орієнтовані на сталий розвиток, в екологічній, економічній та соціальній сферах повсякденного життя; знає про необхідність зменшення марних витрат сировини й кількості відходів. Знає і називає різні формули звернення, вітання, подяки і вміє обирати одну з них у залежності від ситуації спілкування. Співвідносить жести з добрими словами. Навички:може пояснити на елементарному рівні необхідність сталого способу власного життя, свідомо обирає дії, спрямовані на зміцнення власного здоров’я, виявляє відчуття особистої причетності до збереження ресурсів планети і власної країни. Здатна пояснити, чому потрібно економно витрачати воду, папір, електроенергію, як це пов’язано зі збереженням лісових, водних запасів планети, клімату; демонструє навички розумного споживанні енергії, паперу та води. Здатна не лише усвідомлювати важливість правил у суспільному житті, смисл конкретного правила, а й уміти пояснити іншому, чому варто вчиняти так, а не інакше. Володіє і доречно вживає слова із широкої палітри мовних формул, необхідних для обслуговування різних ситуацій (вітальні слова, слова-звертання, прохання чи пропозиція допомоги, дякування, вибачення тощо); виявляє доброзичливе ставлення до людей, які її оточують, намагається підтримувати дружні стосунки з дітьми.

Освітній напрям «Гра дитини»

Ігрова компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє стійкий інтерес та захоплення ігровою діяльністю, зацікавленість до реальних та уявлюваних ігрових подій, ігрового перевтілення та створення ігрових задумів, ситуацій, сюжетів та ігрових ролей. Мотивована на цінності групової солідарності у грі (людяність, відповідальність, справедливість, самовладання, дружність, позитивне спілкування, терпимість). Відповідально ставиться до вибору та виконання ігрової ролі; відтворює свої життєві враження у рольовій грі, використовуючи виразні засоби; виявляє повагу до думки іншого, емоційно реагує на зміни у правилах гри, демонструє інтерес до ігор інших дітей. Сформованість знань:має уявлення про різні види ігрової діяльності, види та назви ігор, у які можна пограти; знає дії у творчих іграх та в іграх з правилами; вміє залучати та приймати партнерів до спільної гри; обирає безпечне місце та атрибути для гри; знає зміст сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх; демонструє сформованість рольових способів поведінки; свідомо використовує норми та етикет спілкування в іграх; розуміє, як використовувати предметно-ігрове середовище для гри; знає ігри та іграшки в садочку та вдома, використовує їх у самостійних іграх; втілює свої життєві враження; встановлює причини та наслідки вдалої та невдалої гри; усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності. Навички:ініціює організацію ігор з іншими дітьми за власним вибором. Самостійно обирає тему для гри, моделює явища реального життя, розвиває сюжет на основі досвіду та знань, прикладах дорослих, з літературних творів і казок, дотримується правил рольової взаємодії (узгодження, рівності, управління тощо). Разом з іншими дітьми облаштовує ігрове середовище та самостійно чи з незначною допомогою розподіляє ролі. Дотримується правил гри до її закінчення та стежить, щоб усі учасники їх виконували. Уміє підпорядковувати власні дії ігровим задумам, приймати пропозиції інших дітей та узгоджувати їх з усіма учасниками ігрового процесу, використовувати в іграх різні іграшки відповідно до її змісту або предмети-замінники; конструювати ігрове поле за допомогою різних предметів та матеріалів згідно з темою. Уміє налагоджувати партнерські стосунки завдяки діалогічному спілкуванню на основі ігрового задуму, рольової взаємодії або особистих уподобань, проявляє товариськість, толерантність, зважає на думку інших, стримує агресивні прояви, конструктивно розв’язує конфлікти, радіє спільному успіху, дотримується норм та етикету спілкування, висловлює у делікатній формі своє непогодження з пропозиціями ровесника, його діями із розподілу ролей, іграшок, обов’язків. Для реалізації ролі широко використовує різні засоби виразності (емоційно-виразні рухи, міміка, пантоміміка, тембр голосу, рольове мовлення), ділиться з дорослими та однолітками враженнями після гри. Адекватно оцінює результати власних дій та дій товаришів по команді, виявляє взаємну прихильність, надає перевагу грі як провідній діяльності; використовує власний досвід для створення ігор; здатна гратися сама та з однолітками, виявляє вміння залучити до гри партнерів; намагається творчо розвивати сюжет або придумувати ігри.

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

Соціально-громадянська компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:демонструє інтерес до загальнолюдських цінностей (здоров’я, сім’я, повага і любов до батьків, роду, держави, Батьківщини, дружба, мир, доброта тощо), громадянських цінностей (обов’язки перед іншими людьми, повага прав, честі та гідності інших людей), цінностей спілкування, діяльності. Проявляє особистісні якості (самостійність, відповідальність, працелюбність, лідерство, людяність, спостережливість, справедливість, ініціативність, активність, креативність та інші) у взаємодії з іншими людьми. Виявляє зацікавленість до спілкування із знайомими дорослими, однолітками, молодшими та старшими за себе дітьми; проявляє обачливість до незнайомих людей. Демонструє інтерес до національних культурних цінностей свого народу та інших культур. Виявляє зацікавленість культурою українського народу, його історичним минулим, мовою, звичаями, традиціями. Емоційно реагує на власну участь та участь інших у різних видах діяльності: вміє співпереживати та співчувати, оптимістично ставитися до труднощів та визначати шляхи їх подолання. Виявляє почуття власної гідності як представника українського народу та громадянина; демонструє дружнє та неупереджене ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Демонструє відповідальність за свої вчинки. Сформованість знань:має уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі; уявлення про себе як члена громади, суспільства; уявлення про свою сім’ю, родину, рід, рідну домівку, заклад дошкільної освіти, Батьківщину; знає і розповідає про державні та національні символи України, звичаї, традиції сім’ї та українського народу. Усвідомлює свою роль (у сім’ї, групі однолітків, місцевій громаді). Знає, що прізвище вказує на належність дитини до свого роду, родини, а ім’я — на її індивідуальність та неповторність, знає про окремі традиції і звичаї попередніх поколінь. Усвідомлює необхідність дотримання соціальних норм моралі й виявляє повагу до прав і свобод людини. Розуміє переваги розв’язання конфліктів, суперечок мирним шляхом. Демонструє відкритість до спілкування та взаємодії з представниками різних національностей і культур. Навички: ідентифікує себе та діє відповідно до соціальної ролі: донька / син, брат / сестра, онука / онук, друг / подруга тощо; демонструє елементарні навички емоційної саморегуляції, виражає почуття за допомогою слів, міміки, жестів; пояснює причину своїх емоцій, усвідомлює те, що інші люди переживають різні емоційні стани, їм буває радісно, боляче, образливо тощо. Звертається по допомогу до однолітків та знайомих та/або надає її, вміє отримувати задоволення від надання допомоги іншим. Дотримується соціальних правил та норм поведінки, домовленостей у щоденній життєдіяльності; бере участь у визначенні та прийнятті правил співжиття в родині, групі закладу дошкільної освіти, колі друзів. Уміє порозумітися, домовитись з іншими в конфліктних ситуаціях, вживає у спілкуванні з дорослими й однолітками ввічливі слова. Пропонує ідеї для гри, долучається до різних видів діяльності, бере участь у прийнятті рішень щодо особистих питань та життя колективу. На рівні можливостей дошкільного віку визнає цінності демократії (готовність брати на себе відповідальність, вміння висловлювати власну думку та приймати думку іншого, вміння розв’язувати конфлікти шляхом діалогу; вміння слухати й спостерігати).

Освітній напрям «Мовлення дитини»

Мовленнєва компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє любов до рідної мови, повагу до державної мови, мов представників національних меншин України, мов міжнародного спілкування. Незалежно від національної належності дитина, як громадянин України, виявляє інтерес та позитивне ставлення до української мови як державної, прагнення до вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими українською мовою. Виявляє інтерес до оволодіння надбаннями української культури в її етнічному різноманітті, а також відповідними до віку зразками світової культури. Отримує задоволення від відчуття краси української мови. Коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та корегує його залежно від ситуації спілкування. Сформованість знань:розуміє, що в Україні українська мова є державною; усвідомлює звуковий склад рідної мови, спираючись на розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання. Має збалансований запас слів із різних освітніх напрямів, що дає змогу добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; знає і називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події. У словнику наявні слова всіх частин мови, різного типу творення, слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я, і приказки, утішки, загадки, скоромовки, форми звертання до дорослих і дітей. Має елементарні знання норм культури мовлення (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент тощо). Навички:ефективно спілкується рідною мовою, свідомо намагається говорити виразно і правильно, чітко промовляючи звуки і слова відповідно до орфоепічних норм української мови; регулює дихання і темп у процесі мовлення; володіє силою, висотою, тембром голосу, володіє вербальними і невербальними засобами виразності. Виявляє навички звукового аналізу простих слів. Вживає всі частини мови, граматичні категорії, різні за складністю типи речень; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами (рід, число, відмінок, дієвідміна, клична форма тощо). Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету. Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає за планом вихователя і самостійно казки і різні види творчих розповідей; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, переказує зміст художніх творів, користується пояснювальним мовленням (пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу); планує, пояснює і регулює свої дії; імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; робить елементарні узагальнення, висновки; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів. Виявляє здатність до словесної творчості у різних видах мовленнєвої діяльності. Комунікативна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє інтерес до активного спілкування з іншими людьми; у різних повсякденних ситуаціях, і при безпосередньому контакті, і в телефонній розмові або спілкуванні в інтернеті. Цінує гарні стосунки з рідними, знайомими, друзями, тому намагається не конфліктувати, враховувати інтерес інших, узгоджувати з ними свої дії, діяти разом, злагоджено. Сформованість знань:знає і володіє етикетними комунікативними формулами (привітання, звертання, прохання, висловлення подяки, вибачення тощо); різні форми мовленнєвих висловлювань відповідно до ситуацій. Має початкові уявлення про способи, переваги і недоліки цифрової комунікації. Навички:вільно й невимушено вступає в розмову з дітьми і дорослими, використовуючи різні форми звертання та репліки; виявляє ініціативу в спілкуванні, будує різні типи діалогу між двома-чотирма дітьми; виявляє здатність домовлятися («Нумо так…»), звертатися по допомогу («Допоможіть мені, будь ласка»), пропонувати допомогу («Я можу вам допомогти»); використовує різні вербальні та невербальні засоби для привітання, висловлення подяки тощо; володіє різними формами мовленнєвих висловлювань (питання, зустрічне питання, згода, уточнення, заперечення, сумнів, прохання, вимога, ігрова вимога, дозвіл, порада, відмова, спонукання, задоволення, здивування, вдячність, жаль, невдоволення, вдячність, пояснення, міркування, доказ та ін.) відповідно до різних ситуацій спілкування з дорослими та однолітками. Може проаналізувати та пояснити причини виникнення суперечливих чи конфліктних ситуацій, виявляє суперечності (невідповідності) та аргументи «за» і «проти», висуває версії можливого розгортання подій («Що б сталося, якби…?», «Слід вчинити так…, тому що…» та ін). Бере участь у перемовинах. Тримається в діалозі невимушено, розмовляє тактовно. Художньо-мовленнєва компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:інтерес до художнього слова, друкованої чи електронної книжки. Виявляє бажання висловлювати свої почуття в образному мовленні, активне зацікавлене ставлення до мовленнєвої творчої діяльності, як організованої, так і ініціативної, у різних її формах. Охоче відтворює враження від літературних творів різними засобами художньо-мовленнєвої діяльності. Виявляє бажання користуватися книжками як джерелами інформації та задоволення. Виявляє інтерес та задоволення від участі в розігруванні щедрівок, колядок, закличок, у сюжетно-рольових іграх за мотивами літературних творів, промовлянні текстів народних ігор. Сформованість знань:знає і називає не менше трьох-чотирьох імен письменників і поетів, не менше восьми-десяти літературних або фольклорних творів. Може пояснити особливості основних літературних і фольклорних жанрів. Усвідомлює і може пояснити значення образних слів (порівняння, епітети), доцільність їх вживання в поетичному тексті та прозі. Навички:підтримує бесіду про зміст, ідею, характери та вчинки героїв твору, відповідає на запитання дорослого, висловлює свої враження, переживання, оцінно-етичні судження стосовно персонажів, співвідносить оцінки літературних героїв з власною поведінкою, реальними подіями; переповідає відомі казки, оповідання; усвідомлює та пояснює зміст прислів’їв, приказок, доречно використовує їх у мовленні; відгадує описові загадки; інтонаційно передає різні почуття при виконанні літературних творів; відтворює в мовленні образні вислови з художнього тексту; чітко промовляє скоромовки, чистомовки, прислів’я та приказки; бере участь у мовних іграх. На основі засвоєного зразка складає невеличкі розповіді, казкові історії за змістом скоромовок, прислів’їв, власні описові та порівняльні загадки, лічилки, колисанки; придумує іншу кінцівку літературного твору, доповнює текст казки, оповідання додатковими епізодами.

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

Мистецько-творча компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:емоційно відгукується на прояви краси в довкіллі, побуті та творах мистецтва, виявляє ціннісне ставлення до творчості художників, музикантів, співаків, танцівників, письменників. Виявляє інтерес до мистецької діяльності (художньо-продуктивної, музичної, театралізованої). Позитивно відгукується на пропозиції включення в різні види мистецько-творчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація; слухання музики, співи, музична гра, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах; театралізація малих літературних творів, розігрування спектаклю). Отримує задоволення від мистецької діяльності. Сформованість знань:має елементарні уявлення про види мистецтва (художньо-продуктивне, музичне, театральне). Розуміє мистецтво як результат творчої діяльності митців, виконавців. Виявляє інтерес до творів різних видів мистецтва, впізнає знайомі твори, проявляє до них особисте ставлення, висловлює враження від мистецтва, інтерпретує твори. Сприймає та емоційно реагує на художній образ, елементарно аналізує засоби художньої виразності у творах мистецтва різних видів і жанрів. Вирізняє специфіку образу мистецтва художньо-продуктивного, декоративно-ужиткового, музичного, танцювального, театрального. Розуміє призначення зображувальних матеріалів, театрального реквізиту, атрибутів для образотворчої, театралізованої, музичної діяльності; здатна до реалізації творчого задуму за їх допомогою. Має уявлення про музичну гру, пісню, хоровод, танець, інструментальну музику. Розуміє зміст і колективний характер театральної вистави, знає різні види театру (ляльковий, тіньовий, настільний тощо). Навички:пов’язує яскравість образу, зміст твору з кольорами, композицією, формою; звуками, ритмами, динамікою, темпом, рухами; мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами. Здатна розрізнити основні жанри живопису (портрет, пейзаж, натюрморт, казковий, анімалістичний), музики (вокальні, інструментальні), вистави різних театрів (ляльковий, музичний). Знаходить просту аналогію між життям і змістом твору, використовує здатність споглядати і услуховуватися в довкілля для бачення краси у побуті та мистецтві, набувати художньо-продуктивного досвіду мистецької діяльності. Володіє доступними техніками та відображає ними життєві враження та почуття. Виявляє вміння використовувати техніки художньо-продуктивної та декоративно-ужиткової діяльності, експериментує з зображувальними матеріалами, створює художні образи. Має найпростіші навички виконавської культури (декламує, передає рухами характерні ознаки персонажу) та культури глядача (володіє елементарною культурою поводження під час свят, концертів в освітніх та мистецьких закладах). Має домірні вікові навички співу, слухання музики, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах. Виявляє музикальність, уміння передавати настрій, емоції, почуття в музично-руховій і пісенній творчості, музикуванні та музичній грі. Виявляє навички образного мовлення, акторські здібності. Запам’ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в театралізовані дії. Ідентифікує почуття та вчинки персонажів із власними. Використовує побутові речі як атрибути театралізованої діяльності. Співпрацює з дітьми, зокрема з особливими освітніми потребами, й дорослими заради спільного успіху під час мистецької діяльності — художньо-продуктивної, музичної, театралізованої, розваг, свят. Відгукується на пропозиції щодо оздоблення інтер’єру (на свята), долучається до дорослих під час декорування приміщення. Виявляє елементи естетичного смаку та підтримує естетичні прояви у побуті (доцільність вибору одягу до ситуації, культура прийому їжі, сну, відпочинку та праці, культура поведінки й дотримання елементарних правил етикету під час святкувань). Демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній художній діяльності. Виявляє елементарні навички рефлексії — обмірковує з іншими свій мистецький досвід, враження, ставлення до мистецької діяльності.

Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій – провідній для дітей дошкільного віку): руховій; природничій; предметній; образотворчій; музичній; театральній; літературній; сенсорно-пізнавальній; мовленнєвій; трудовій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуті знання на практиці.

Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва» створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти.

Рівень сформованості компетентностей дошкільників різних вікових груп з’ясовується у процесі здійснення моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дітьми раннього та дошкільного віку, отримання антропометричних даних та встановлення рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку в процесі спостереження за їх життєдіяльністю.

Метою моніторингу є виявлення ступеня відповідності результатів діяльності закладу стандартам і вимогам дошкільної освіти. Змістом моніторингу є фіксування результатів особистісних досягнень дітей за певний час.

Для здійснення моніторингу якості освітнього процесу в ЗДО використовуються матеріали методичного посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник» (за загальною редакцієюТ. В. Киричук, О. М. Кулик, Н. М. Шаповал. – Тернопіль: Мандрівець, 2021 р.), для дітей раннього віку – картки нервово-психічного розвитку.

За результатами моніторингових досліджень педагоги планують корекційну діяльність з дітьми раннього та дошкільного віку, а також індивідуальну роботу.

РОЗДІЛ ІІ. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у ЗДО «Струмочок» визначено зміст освітнього процесу за інваріантною складовою.

Освітній напрям

Ключові компетентності

Зміст освітньої діяльності

«Особистість дитини»

Рухова компетентність— це здатність дитини до самостійного застосування життєво необхідних рухових умінь та навичок, фізичних якостей, рухового досвіду в різних життєвих ситуаціях. Здоров’язбережувальна компетентність— це здатність дитини до застосування навичок здоров’язбережувальної поведінки відповідно до наявної життєвої ситуації; дотримання основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я у повсякденній життєдіяльності. Особистісна компетентність.Освітній потенціал компетентності реалізується у творчій активності дитини у всіх специфічно дитячих видах діяльності (ігровій, пізнавальній, образотворчій).

Передбачає: - задоволення природної потреби у руховій активності, що забезпечує оптимальний рівень фізичної працездатності, засвоєння та використання елементарних знань у галузі фізичної культури, сформованість умінь і навичок для вирішення рухових завдань у різних життєвих ситуаціях; - потребу в опануванні способами збереження та зміцнення власного здоров’я, сукупність елементарних знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя; стійка мотивація еколого-валеологічної спрямованості щодо пізнання себе та довкілля, яка спонукає до використання навичок здоров’язбережувальної поведінки, - позитивне ставлення дитини до свого внутрішнього світу (думок, почуттів, мрій, бажань, мотивів, планів, ідеалів, цілей, прагнень); - становлення основ її світогляду і розвиненості її свідомості (пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами); - сформованість самосвідомості: ідентифікації себе зі своїм «Я», позитивної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу» (мотиви, наміри), «можу» (знання, вміння навички), «буду» (регуляція поведінки та діяльності), здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі; орієнтування у своїх основних правах і обов’язках; - виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності; - формування базових якостей особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Предметно-практична,технологічнакомпетентність— здатність дитини реалізовувати творчі задуми з перетворення об’єктів довкілля з використанням різних матеріалів, що спираються на обізнаність із засобами та предметно-практичними діями, з допомогою дорослого чи самостійно у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих завдань, завдань з моделювання. Сенсорно-пізнавальна,логіко-математична,дослідницькакомпетентність — це здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності.

Передбачає: - творче самовираження через сформовані предметно-практичні та технологічні дії в самостійній і спільній з однолітками діяльності; - наявність пізнавальної мотивації, базису логіко-математичних, дослідницьких знань, набутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення, здійснення самоконтролю), пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видах дитячої діяльності; - сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу; - здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності; - оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення; - інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

«Дитина в природному довкіллі»

Природничо-екологічна компетентність — це здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності.

Передбачає: - природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи; - ціннісне ставлення дитини до природи, що виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористуванн; - формування доступних дитині дошкільного віку уявлень про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

«Гра дитини»

Ігрова компетентність— це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

Передбачає: - розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому; - задоволення ігрових уподобань кожної дитини, виникнення дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами; - збагачення ігрового середовища і педагогічного супроводу дорослих; - активність та свободу дитини в організації ігрової діяльності; - планування ігрової діяльності з врахуванням вікових особливостей вихованців (перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані). Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) та з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети).

«Дитина в соціумі»

Соціально-громадянська компетентність— це здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на покращення спільного життя.

Передбачає: - ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших; - наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім’ї, родини, іншими людьми та вмінь дотримуватись цих правил в соціально-громадянському просторі; - ціннісне ставлення та повагу до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур. - формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим; - вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

«Мовлення дитини»

Мовленнєва компетентність— це здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів. Мовленнєва компетентність об’єднує фонетичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість. Комунікативна компетентність— здатність дитини до спілкування з однолітками і дорослими у різних формах конструктивної взаємодії. Художньо-мовленнєва компетентність— здатність відтворювати художньо-естетичні враження від сприйняття літературних і фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності.

Передбачає: - оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови; - засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях; - здатність підтримувати партнерські стосунки, заявляти про свої наміри і бажанні, узгоджувати свої інтереси з іншими, домовлятися, за потреби аргументовано відстоювати свою позицію; - забезпечення духовно-емоційного розвитку дитини через органічний зв’язок із національним вихованням; - ціннісне ставлення дитини до художнього слова як культурного явища, друкованої чи електронної книжки, достатній для художньої комунікації рівень літературної обізнаності; - здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальнихі невербальних засобів; - усвідомлення звукового складу рідної мови, спираючись на розвинений фонематичний слух і мовленнєве ди- хання; - збалансований запас слів із різних освітніх напрямів, що дає змогу добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; - вміння складати різні види розповідей, переказувати художні текст тощо.

«Дитина у світі мистецтва»

Мистецько-творча компетентність— здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

Передбачає: - обізнаність дитини у специфіці видів мистецтва (художньо-продуктивній, музичній, театральній); ціннісне ставлення до мистецтва і мистецької діяльності; прагнення сприймати мистецтво тощо; - формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва; - розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці; - формування емоційно-ціннісного ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; - здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

У закладі забезпечується неперервність змісту освітніх напрямів, а також наступність дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної частини будь-якого з освітніх напрямів порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі

РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма ЗДО визначає мету, завдання освітнього процесу на навчальний рік, а також форми його організації.

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня. Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 115 днів:

Для якісної організації освітнього процесу, відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.10 року №1.4/18-3082 в ЗДО «Струмочок» використовують такі види занять:

1. За специфікою поєднання змісту та форм роботи в межах заняття:

- тематичні;

- комплексні;

- інтегровані;

- контрольно-діагностичні.

2. За способом організації дітей:

– фронтальні, колективні (з усіма дітьми групи);

– групові (10-12 дітей);

– індивідуально-групові (4-6 дітей);

– індивідуальні (1-4 дитини).

3. За дидактичними цілями:

– заняття із засвоєння дітьми нових знань;

– заняття із закріплення і систематизації досвіду дітей;

– контрольні заняття.

Організоване навчання у формі занять проводиться, починаючи з 3-го року життя.

Тривалість занять становить:

- у групі раннього віку (3-й рік життя) – до 10 хвилин

- у молодшій групі (4-й рік життя) – не більше 15 хвилин;

- у середній групі (5-й рік життя) – 20 хвилин;

- у старшій групі (6-й, 7-й рік життя) – 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

Блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції істотно знижує навчальне навантаження на дітей та сприяє значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять). Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп - 15 хвилин, середніх - 20 хвилин, старших - 25 хвилин. Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

Фізичне виховання дітей в закладі передбачає проведення:

- ранкової гімнастики;

- гімнастики пробудження;

- занять фізичною культурою;

- рухливих ігор та ігор спортивного характеру;

- загартування;

- фізкультурних хвилинок під час занять;

- фізкультурних пауз між заняттями;

- фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід);

- оздоровчих заходів.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку.

Тривалість занять для дітей наступна:

- у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин;

- від 3 до 4 років – до 20 хвилин;

- від 4 до 5 років – 20-25 хвилин;

- від 5 до 6 (7) років – 25-30 хвилин.

Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний.

В літній оздоровчий період під час організації освітнього процесу допускається написання перспективно- календарного плану. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програми.

Перспективний план розробляється на 1 місяцьна перед за освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти. В ньому зазначається:

-тема блоку та теми тижнів;

-мета освітньої діяльності за темою блоку (на місяць);

- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну;

- орієнтовний розподіл занять на тиждень;

- робота з батьками на місяць;

-потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми напрямами (при плануванні визначаються теми днів згідно з темою тижня);

- примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

Перспективні плани мають систему умовних позначок для зручності планування, які зазначені на зворотному боці плану.

Календарні плани складаються вихователями на свою зміну (І чи ІІ половину дня). У цих планах зазначаються:

- тема блоку/тижня/дня;

- дата;

- І чи ІІ половина дня;

- форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;

- освітній напрям на полях проти зазначених форм чи методів роботи.

Упродовж дня розподіляються основні види діяльності:

- ігрова діяльність(дидактичні, конструктивно-будівельні, сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані, ігри з піском та водою та ін.);

- навчально-пізнавальна діяльність(заняття, гурткова, індивідуальна робота, спостереження та екскурсії, бесіди, елементарні досліди, експериментування);

- трудова діяльність(індивідуальні та групові доручення, чергування, колективна праця);

- художня діяльність (образотворчі, музичні, літературні заняття, розваги, свята);

- комунікативно-мовленнєва діяльність(мовленнєві заняття. бесіди);

- рухова діяльність (заняття з фізичної культури, музики, рухливі ігри)

З метою забезпечення єдиних вимог щодо наступності сімейного і суспільного виховання, надання психолого-педагогічної допомоги батькам підтримки різнобічного розвитку дітей, впродовж 2023-2024 навчального року передбачено проведення різних форм роботи з батьками.

Організація психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім'ї, будується на основі інтеграції діяльності спеціалістів Консультативного центру: вихователя, інструктора з фізкультури, практичного психолога, медичного працівника.

У ЗДО сплановано інформаційно-профілактичні заходи щодо профілактики булінгу та жорстокого поводження в сім’ї. План складається з декількох етапів: діагностичний, інформаційний і практичний. Робота проводиться з усіма учасниками освітнього процесу: педагогами, батьками, дітьми

РОЗДІЛ ІV.ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту». Вона може включати:

– оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання

освітньої діяльності та управлінських процесів у закладі освіти;

– політики та процедури забезпечення якості освіти;

– систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

– створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

– інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про дошкільну освіту» педагогічна рада закладу дошкільної освіти формує систему та схвалює процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти України з урахуванням: цілей та пріоритетів розвитку закладу дошкільної освіти; типу закладу, місцезнаходження, умов діяльності.

До розбудови внутрішньої системи якості освіти залучаються усі учасники освітнього процесу.

Мета внутрішньої системи забезпечення якості освіти:постійне та послідовне підвищенні якості освіти на основі відстеження динаміки показників освітньої діяльності та освітніх процесів у ЗДО.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1. Визначення пріоритетних напрямів та показників для оцінювання освітньої діяльності, управлінських процесів у ЗДО.

2. Здійснення вимірювання показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО та оцінка їх динаміки.

3. Визначення шляхів підвищення якості освіти за результатами оцінювання показників освітньої діяльності та освітніх процесів.

4. Надання допомоги учасникам освітнього процесу щодо підвищення якості освіти.

Напрями, показники, методу збори інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №21 «Подоляночка»

Напрями, показники для оцінювання освітніх і управлінських процесів у ЗДО доцільно визначати за результатами аналізу діяльності закладу освіти за минулий навчальний рік та анкетування педагогічних працівників, батьків вихованців щодо якості провадження освітньої діяльності в ЗДО.

Методами збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО можуть бути: вивчення документації, спостереження, опитування (анкетування, інтерв’ювання) усіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, дітей, батьків вихованців) та спостереження за дітьми в різних видах діяльності. А також медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей на заняттях з фізкультури (система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання).

Зміни та доповнення до напрямів, показників, методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності й управлінських процесів у ЗДО схвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом керівника закладу.

Орієнтовні напрями, показники, методу збори інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів

у ЗДО №21 «Подоляночка»

Напрям оцінювання

Показники

Методи збору інформації

Термін проведення

Освітнє середовище

Забезпечення ЗДО (спортивного, музичного залів, груп) обладнанням відповідно до Типового переліку

Спостереження

Жовтень, 2023

Забезпечення навчально-наочними посібниками та іграшками відповідно до Типового переліку

Спостереження

До 01.11.2023

Стан території та приміщень. Відповідність санітарно-гігієнічним вимогам

Спостереження, вивчення документації

Щоквартально

Дотримання вимог безпеки життєдіяльності вихованців та охорони праці працівників

Спостереження, вивчення документації

Щомісяця

Освітня діяльність

Якість планування в ЗДО

Вивчення документації

Вересень, 2023 Травень. 2024

Діяльність керівника в ЗДО

Опитування, вивчення документації

Січень, 2024

Система внутрішнього моніторингу

Вивчення документації

1 раз на квартал

Організація та здійснення освітнього процесу в ЗДО

Спостереження вивчення документації

За планом роботи

Рівень реалізації компетентнісного підходу

Спостереження оцінка, вивчення документації

За планом роботи

Діяльність вихователя

Спостереження, вивчення документації

За планом роботи

Організація та здійснення методичної роботи

Вивчення документації

1 раз на півріччя

Співпраця з батьками вихованців

Опитування, вивчення документації

Вересень, 2023 Травень, 2024

Результати освітньої діяльності

Рівень засвоєння вихованцями старших груп вимог БКДО за освітніми напрямами

Спостереження, аналіз підсумкових занять, моніторинг

Листопад, 2023 Лютий 2023 Травень, 2024

Основні політики забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в ЗДО є:

– забезпечення публічної інформації про діяльність закладу освіти (ст. 30 Закону України «Про освіту»);

– дотримання принципів академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників (ст. 42 Закону України «Про освіту»);

– запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

– створення умов щодо професійного зростання педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами).

Основні процедури вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО

Основними процедурами вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО визначено:

– відстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

– внутрішній моніторинг якості освіти;

– самооцінювання освітньої діяльності.

Для забезпечення об’єктивності та достовірності даних важливо дотримуватись принципів академічної доброчесності, у тому числі справедливого оцінювання.

Внутрішній моніторинг якості освіти здійснюється відповідно до статті 48 Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення внутрішнього моніторингу розробляється відповідна програма.

Самооцінювання освітньої діяльності включає:

– самооцінку показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО;

– оцінювання педагогічними працівниками своєї діяльності.

Очікувані результати щодо реалізації системи внутрішнього забезпечення якості освіти

1. Отримання об’єктивних даних про якість освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО.

2. Підвищення якості освіти в ЗДО на основі прийняття ефективних управлінських рішень.

3. Створення атмосфери довіри до ЗДО серед педагогічних працівників та батьків вихованців.

Основні показники реалізації освітньої програми закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №21 «Подоляночка»

Виконання освітньої програми дасть змогу:

- удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;

- забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;

- створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини дошкільного віку як запоруки успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;

- забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;

- задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;

- удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів, надаючи пріоритет самоосвіті;

Висока якість дошкільної освіти буде забезпечена спільними зусиллями управлінського апарату та методичної служби, педагогів та батьків, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої діяльності з дітьми раннього і передшкільного віку.

Освітні програми, що реалізуються в закладі

Базовий компонент дошкільної освіти.

Комплексна програма: «Українське дошкілля», освітня програма розвитку дитини дошкільного віку.

Освітні компоненти програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» Структуру програми визначають освітні лінії.

У змісті програми виокремлюють розділи за віковою періодизацією: ранній вік (третій рік життя), молодший дошкільний вік (четвертий рік життя), середній дошкільний вік (п’ятий рік життя), старший дошкільний вік (шостий рік життя), в яких подані стислі психологічні характеристики дітей, завдання розвитку, зміст і форми освітнього процесу з кожного змістового компонента.

Кожна освітня лінія програми завершується показниками компетентності дитини. Багато уваги у програмі відведено освітній лінії “Особистість дитини”. У ній виокремлено завдання щодо формування потреби у здоровому способі життя, виховання ставлення до здоров’я як до цінності, розвиток рухової активності дитини. Програма “Українське дошкілля” включає завдання з ознайомлення дошкільників із пожежною безпекою, правилами дорожнього руху, безпекою в побуті, поведінкою з незнайомими людьми, безпекою на природі. Освітня лінія “Дитина в соціумі” представлена розділами: “Формування основ духовно-моральних якостей”, “Народознавство”, а у середньому та старшому дошкільному віці також додано розділ “Основи правової культури”.

Програма “Українське дошкілля” орієнтує на розширення кола уявлень дітей про культуру, традиції українського народу. Підрозділ “Народознавство” включає ознайомлення дітей із сімейними та родинними традиціями, українською оселею, рідним краєм, народним одягом, українською народною іграшкою, календарно-обрядовими святами, звичаями і традиціями, національною кухнею та народними ремеслами. Такий аспект роботи введений для пізнавального розвитку, збагачення знань дітей про історичні пам’ятки, формування стійкого інтересу до народознавчого матеріалу свого регіону, бажання пізнати його ближче. Зміст освітньої лінії “Дитина у природному довкіллі” спрямований на збагачення уявлень про світ природи, формування екологічної культури дошкільника. Неабияку увагу приділено розкриттю особливостей природи. Освітня лінія “Дитина у світі культури” представлена двома розділами: “Предметний світ” та “Світ мистецтва”. Підрозділ “Предметно-практична діяльність” включає трудову діяльність, а в середньому та старшому дошкільному віці ще основи економічної культури. Розділ “Світ мистецтва” включає такі види дитячої художньої діяльності: літературна, музична, театральна, образотворча. Використовуючи такий великий спектр діяльності з дітьми, вихователь має змогу збагачувати духовний світ дитини, розвивати уяву, почуття.

Програма передбачає збагачення образотворчої діяльності дітей (малювання, аплікація, ліплення) через використання виробів декоративно- ужиткового мистецтва України та різних інноваційних технік малювання й аплікації. Враховуючи те, що провідною діяльністю дітей дошкільного віку є гра, у програмі виокремлено освітню лінію “Гра дитини”. У ній розглянуто такі види ігор, як: рольові, конструкторсько-будівельні, дидактичні, народні, рухливі, настільно-друковані, театралізовані та ігри на розвиток креативності. Особливо багата тематика народних ігор. Також подано орієнтовну тематику кожного виду ігор. Освітня лінія “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі” побудована за напрямами “Сенсорні еталони”; “Елементарні математичні уявлення”. Діти старшого дошкільного віку розв’язують нескладні завдання з народної математики. Запорукою якісної освіти є мовленнєвий розвиток дошкільника. Тому в освітній лінії “Мовлення дитини” уточнено й конкретизовано завдання з формування правильної звуковимови, збагачення та активізації лексичного запасу, оволодіння граматично-правильним мовленням, зв’язним мовленням. Уведено напрям роботи “Мовленнєвий етикет”.

У програмі одним зі складників мовленнєвого розвитку є завдання з підготовки дітей до навчання елементів грамоти та підготовки руки до письма. Особливий акцент зроблено на завдання мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, враховуючи обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку. Показники компетентності, якими закінчується кожна освітня лінія програми, вихователь може використати для визначення рівня розвитку дитини в кінці навчального року. У додатках програми подано орієнтовний перелік музичного репертуару та художньої літератури. Враховуючи те, що форми та напрямки роботи з батьками стосуються усіх вікових груп, розділ “Співпраця із сім’єю” винесений в додатки. Програму можна використовувати також для роботи в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку тощо.

Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування